Віктор Дмитрович Новоградський

ВІКТОР ДМИТРОВИЧ НОВОГРАДСЬКИЙ – НОВЕ ІМ’Я В ІСТОРІЇ РАЙОНУ

«Бути справжньою людиною – це значить віддавати сили своєї душі в ім’я того, щоб люди навколо тебе були красивішими, духовно багатшими, щоб у кожній людині, з якою зустрічаєшся в житті, залишилось щось хороше від тебе, від твоєї душі».

Василь Сухомлинський

ТУРИСТ НОВОГРАДСЬКИЙ – ДУША ТУРПОХОДІВ…

РОМАНТИК, ХУДОЖНИК І ПРОСТО ПОЕТ

…А утром солнышко пригреет,

Туриста вдаль тропа манит,

Ну, а когда мы постареем,

Будет о чем поговорить:

Как мы сухарики делили

И промокали иногда,

Как нашу дружбу мы связали

На узелок и навсегда.

ВЕЧІР ПАМ’ЯТІ ВІКТОРА НОВОГРАДСЬКОГО

Вспомним наши первые походы

И набитый доверху рюкзак.

Реальное слияние с природой,

А это для туриста не пустяк.

ПРИЄМНІ СПОГАДИ НАДІЇ ОЛЕКСАНДРІВНИ КРАВЧЕНКО

СЛОВА ВДЯЧНОСТІ СЕРГІЯ АНАТОЛІЙОВИЧА ГОЛОВЕРДИ

…Хто чув хоч раз його гітару

І бачив погляд на зорі,

Той зрозуміє без омани,

Що цінувати на землі.

ПРИЄМНІ СПОГАДИ ДРУЖИНИ – ЛЮДМИЛИ ЯКІВНИ НОВОГРАДСЬКОЇ

Зібраний і систематизований матеріал про випускника Яблуневої школи.

Досліджено різножанровість його діяльності: література, мистецтво, туризм. Відкрито нове ім’я в історії району.

СЛОВА БЕЗСИЛІ, А ПАМ’ЯТЬ-ВІЧНА

13 квітня 2009 року Віктора Дмитровича не стало.

Похований Великий педагог у центрі рідного села Селища.

А как дома меня встречали,

Провожали меня из дома.

Расставаясь со мной, прощали,

Их касание так знакомо.

В них шершавых, как лист герани,

Зной полудня и свежесть ночи.

Я хочу, чтоб за крайней гранью

Ты закрыла мне ими очи