Віктор Дмитрович Новоградський
ВІКТОР ДМИТРОВИЧ НОВОГРАДСЬКИЙ – НОВЕ ІМ’Я В ІСТОРІЇ РАЙОНУ
«Бути справжньою людиною – це значить віддавати сили своєї душі в ім’я того, щоб люди навколо тебе були красивішими, духовно багатшими, щоб у кожній людині, з якою зустрічаєшся в житті, залишилось щось хороше від тебе, від твоєї душі».
Василь Сухомлинський
ТУРИСТ НОВОГРАДСЬКИЙ – ДУША ТУРПОХОДІВ…
РОМАНТИК, ХУДОЖНИК І ПРОСТО ПОЕТ
…А утром солнышко пригреет,
Туриста вдаль тропа манит,
Ну, а когда мы постареем,
Будет о чем поговорить:
Как мы сухарики делили
И промокали иногда,
Как нашу дружбу мы связали
На узелок и навсегда.
ВЕЧІР ПАМ’ЯТІ ВІКТОРА НОВОГРАДСЬКОГО
Вспомним наши первые походы
И набитый доверху рюкзак.
Реальное слияние с природой,
А это для туриста не пустяк.
ПРИЄМНІ СПОГАДИ НАДІЇ ОЛЕКСАНДРІВНИ КРАВЧЕНКО
СЛОВА ВДЯЧНОСТІ СЕРГІЯ АНАТОЛІЙОВИЧА ГОЛОВЕРДИ
…Хто чув хоч раз його гітару
І бачив погляд на зорі,
Той зрозуміє без омани,
Що цінувати на землі.
ПРИЄМНІ СПОГАДИ ДРУЖИНИ – ЛЮДМИЛИ ЯКІВНИ НОВОГРАДСЬКОЇ
Зібраний і систематизований матеріал про випускника Яблуневої школи.
Досліджено різножанровість його діяльності: література, мистецтво, туризм. Відкрито нове ім’я в історії району.
СЛОВА БЕЗСИЛІ, А ПАМ’ЯТЬ-ВІЧНА
13 квітня 2009 року Віктора Дмитровича не стало.
Похований Великий педагог у центрі рідного села Селища.
А как дома меня встречали,
Провожали меня из дома.
Расставаясь со мной, прощали,
Их касание так знакомо.
В них шершавых, как лист герани,
Зной полудня и свежесть ночи.
Я хочу, чтоб за крайней гранью
Ты закрыла мне ими очи